Перший стаціонарний зерновий елеватор, побудований в Миколаєві

Перший стаціонарний зерновий елеватор, побудований в Миколаєві у 1893 р., був найсучаснішим для свого часу, найпотужнішим та одним з перших, побудованих на той час у Росії. Його вартість складала 831 тис. руб. Місто безоплатно виділило Харківсько-Миколаївській залізниці – замовнику будівництва, необхідні землі на березі Південного Бугу і взяло участь у витратах на замощення портової території (бл. 700 тис. руб.)

Елеватор був побудований за проектом інженерів Ф.Н. Кноррінта та А.В. Боффемеля і складався з двох окремих елеваторних башт і двох дерев’яних корпусів з засічними відділеннями (силосами), окрім того було машинне відділення і котельня. Прив’язку до місцевості порту виконав начальник робіт Миколаївського комерційного порту інженер Д.Д. Гнусін. Під фундамент споруди було вбито 4 397 паль через глибоке розташування твердих грунтів.

Перший елеватор в МКП (з листівки поч. ХХ ст.)

Елеватор уміщував 28 829 т хлібопродуктів. За годину він був спроможний прийняти 24 вагони та відвантажити 36 вагонів зерна. Елеватор подавав хлібні грузи водночас на 3 пароплави. Введення в експлуатацію елеватора значно збільшило пропускну спроможність порту.

Подальша історія першого миколаївського елеватора така. У 1911–1912 рр. проводиться його модернізація: заміна механічної передачі на електричну, заміна випускних труб на конвеєрну галерею, яка давала змогу вантажити зерно на судно, що стояло у будь-якому місці на набережній.

Галерея Миколаївського елеватора після модернізації

У радянський період, у квітні 1923 р., половина елеватора згоріла в результаті підпалу робітниками, які в такий спосіб виказали протест проти вивозу хліба під час голоду.

До Другої світової війни половина елеватора експлуатувалася, після війни його не відновлювали, і кам'яна колона простояла до 2000 р., коли була прибрана методом спрямованого промислового вибуху.

Руйнування кам’яної колони елеватору у 2000 р.